Історія кольорознавства

Древній Схід. Китай. Основним космообразуючим числом було 5 (чотири сторони світла і центр землі). Особливості колориту китайської культури старовини: поєднання штучності і натуральності, барвистість і багатокольорність.

Древній Схід. Індія. У древній Індії було 2 колірних системи:
1) Архаїчна або трійкова. Кольори: Червоний, Білий, Чорний.
2) Ведична, або система заснована на Ведах. Наступні кольори: Червоний (східні промені Сонця), Білий (південні промені), Чорний (західні промені), дуже чорний (північні промені), Невидимий (центр).

Греко-римська античність.  У 5 ст. до н.е. Эмпедокл стверджував, що всесвіт складається з: води (чорний), повітря (білий), вогню (червоний), і землі (жовтий, вохра). А усе інше виходить шляхом змішення цих чотирьох стихій.
Арістотель виділяв 3 основні кольори: Білий (вода, повітря, земля) Жовтий (вогонь), Чорний (руйнування, стан переходу).

 Європа. XVII - XIX століття. В цей час в історії класифікації кольору починається новий етап. Починається процес розподілу кольору. Ньютон вводить наукову символіку розподілу кольорів. Він бере спектр білого кольору, в якому виділяє усі хроматичні кольори, : Червоний, Помаранчевий, Зелений, Блакитний (синьо-зелений), Синій, Фіолетовий, додаючи до цього поєднання Пурпурний (вважає цей колір змішенням червоного і фіолетового).

 Ренесанс.Леонардо да Вінчі - творець нової колірної системи. Він вважав, що основних кольорів 6. Червоний, Жовтий, Зелений, Синій, Білий, Чорний.